- душогуб
- -а, ч., розм.1) Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства.2) Уживається як лайливе слово.3) Кат.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
душогуб
Смотреть что такое "душогуб" в других словарях:
душогуб — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
душогубець — бця, ч. Те саме, що душогуб … Український тлумачний словник
душогубка — и, ж., розм. 1) Жін. до душогуб. 2) Невеликий, перев. видовбаний з дерев яної колоди, хиткий човен. 3) Спеціально обладнана автомашина, що використовувалася німецько фашистськими загарбниками для отруювання людей газами … Український тлумачний словник
людоріз — а, ч. Убивця, розбійник, душогуб … Український тлумачний словник
убивця — вбивця (той, хто вбив, убиває людей), у[в]бивець, головоріз, згубник, людиновбивець, людиновбивця, душогуб, душогубець, горлоріз; братовбивця, братовбивець (брата, однодумця); дітовбивця, дітовбивець, дітогубець (дітей); кат (особа, що страчує)… … Словник синонімів української мови
мордыр — убивця, душогуб … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
душегуб — губа, ч. Ол. Злочинець, вбивця, душогуб … Словник лемківскої говірки
